Кожна дитина в якійсь мірі геній, і кожен геній в якійсь мірі дитина. 

(Артур Шопенгауер)

ПРИВІТ, майбутній випускник!

https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-professions   

Нові цифрові професії

Для пояснення особливостей кожної професії автори запросили успішних практиків своєї справи та школярі у форматі інтерв'ю розпитали в менеджерів все про їх роботи.

Освітній серіал – це 9 серій тривалістю 6-11 хвилин. В серіалі йдеться про такі роботи: 

• діджитал-маркетолог 

• SMM-спеціаліст 

• Front-end- та Back-end-розробник 

• QA (тестувальник програмного забезпечення)

• UI/UX-дизайнер

• Бізнес-аналітик

• Інженер з кібербезпеки

• Інженер devOps 

• Продакт-менеджер

В останню неділю січня святкують Міжнародний день без інтернету (International Internet-Free Day) – це день, присвячений заохоченню людей по всьому світу відключитися від цифрового світу і відновити зв’язок з фізичним світом навколо них. Цей день є нагадуванням про важливість особистого спілкування та красу світу за межами наших екранів.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ :
Концепція Міжнародного дня без Інтернету вперше була запропонована 27 січня 2002 року британським Інститутом соціальних винаходів, нині відомим як Глобальний аналітичний центр (Global Think Tank). Цей день був заснований, щоб кинути виклик зростаючій залежності від Інтернету і сприяти встановленню балансу між цифровим і реальним світом. Такий захід почали відзначати, коли інформаційна віртуальна мережа лише набувала такої масової популярності. На сьогодні ж інтернет – це простір, де люди працюють, навчаються, спілкуються та розважаються. У розвинених країнах суспільство жодного дня не може функціонувати без інтернету.

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ:

Основна мета Міжнародного дня без Інтернету — подолати соціальну ізоляцію, спричинену надмірним спілкуванням в Інтернеті. Він заохочує людей вимкнути свої комп’ютери та зайнятися реальними справами, такими як особисті зустрічі з друзями та родиною, відвідування культурних заходів або просто насолоджуватися природою.

Соціальна ізоляція та цифрова залежність
Інтернет, будучи потужним інструментом комунікації та інформації, також призвів до посилення соціальної ізоляції та цифрової залежності. Люди часто замінюють взаємодію в реальному житті віртуальною, що призводить до відчуття відірваності від фізичного світу.

Переоцінка наших стосунків з технологіями
Міжнародний день без Інтернету дає можливість переоцінити наші стосунки з технологіями. Це шанс замислитися над тим, наскільки ми залежимо від інтернету і чи є ця залежність корисною або шкідливою для нашого загального добробуту.

1 грудня- Всесвітній день бородьби зі СНІДом!

Як вберегтися від шкідливих звичок

Кожен із нас розуміє та знає, що шкідливі звички – це погано, вони негативно позначаються на нашому здоров’ї. Однак, не зважаючи на це, мільйони людей, в тому числі дітей, вживають алкоголь, наркотичні речовини, палять, вважаючи, що якщо вони захочуть, то одразу позбудуться шкідливих звичок. Проте, у житті стається не так, як гадається. Пропоную ознайомитися із 7 простими та ефективними кроками, які допоможуть позбутися шкідливих звичок, за умови усвідомленого бажання та мотивації зробити це.

1. Усвідомте та визнайте, що у Вас є шкідливі звички.

2. Опишіть та зрозумійте істинну причину саме Ваших шкідливих звичок.

3. Усвідомте негативні наслідки шкідливих звичок.

4. Для боротьби із старою звичкою та формування нової потрібен час. Науковці кажуть про 21 день, але це лише час потрібний для того, щоб позбутися старої звички, а для формування нової потрібно приблизно три місяці.

5. Фіксуйте позитивні зміни та маленькі перемоги.

6. Придумайте для себе нагороду чи заохочення за досягнення результатів.

7. Допоможіть комусь із свого оточення позбутися від шкідливих звичок або залежностей.

І пам’ятайте, думка призводить до вчинку, вчинок є елементом поведінки, поведінка формує характер, а характер визначає наш життєвий шлях! Тож, думайте про хороше☺

"Обираючи професію – обираєш майбутнє.Якщо корабель не знає, до якого причалу він тримає курс, то ніякий вітер не буде йому супутнім. "

(Сенека)

Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, у школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам… Обираємо товаришів, друзів, коханих.

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Вибір професії – найголовніший чинник того, як складеться ваше подальше життя та як ви в ньому будете себе почувати.

Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

Як не помилитися у виборі своєї дороги, свого майбутнього, щоб бути щасливим у праці.

Існує формула вибору професії, яка в загальному вигляді показує, як прийняти оптимальне рішення.

Хочу: бажання, цікавість, прагнення;

Можу: здібності, таланти, стан здоров'я;

Треба: стан ринку праці, соціально-економічні проблеми в регіоні;

Зона оптимального вибору (ЗОВ).

Алгоритм професійного самовизначення

Крок 1

Подумай, що тебе цікавить у житті, до чого ти прагнеш, чим тобі подобається займатися, що б ти хотів робити, які професії тобі подобаються, які умови праці тебе приваблюють, що ти хотів би отримувати від своєї майбутньої професії? Давши відповідь на ці питання, ти зробиш перший крок до правильного, свідомого вибору професії.

Крок 2

Якщо ти не можеш визначити професії, які тобі подобаються, тоді уважно вивчи класифікацію професій за предметом, метою, знаряддями і умовами праці.

Крок 3

Визнач свій професійний тип та відповідне професійне середовище, яке тобі підходить найкраще, та узгодь його з професіями, які ти визначив для себе в попередньому кроці.

Крок 4

Вивчи свої професійні інтереси і нахили, мотиви вибору професії, скориставшись методикамиКарта інтересів,ДДО,ПДО,Мотиви вибору професіїі співстав їх з професіями, які тобою були визначені в попередніх кроках. Якщо там були професії, які не співпали з твоїми інтересами і нахилами, то викресли їх зі свого списку, залишивши тільки ті, які потрібно поглиблено вивчити.

Крок 5

Вивчи детально описи відібраних професій; поговори, якщо є можливість, з представниками цих професій та з’ясуй, в чому зміст їхньої праці, чим вони їм подобаються. Познайомся з характером і умовами їх праці, поцікався, де вони отримували цю професію і які реальні можливості працевлаштування за ними. Спробуй, випробувати себе в цих професіях, хоча би в змодельованих професійних ситуаціях.

Крок 6

Склади перелік вимог, які висувають визначені тобою професії до людини, до її психофізіологічних і фізичних якостей та запиши. Визнач, наскільки всі записані тобою вимоги важливі – можливо, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна і не враховувати.

Крок 7

Вивчи самого себе якомога глибше, тобто визнач свої задатки, здібності, темперамент, риси характеру, вольові якості, трудові навички (за результатами вивчення шкільних предметів та занять у гуртках, секціях тощо); визнач свій фізичний розвиток і стан здоров’я.

Крок 8

Дізнайсяв міському (районному) та обласному центрах зайнятості про професії та спеціальності, які потрібні на ринку праці сьогодні та реальне працевлаштування за спеціальностями, які ти визначив для себе, та визнач бажаний рівень професійної підготовки за ними.

Крок 9

Оціни свою відповідність вимогам кожної з професій, які ти визначив і проаналізував: чи розвинені в тебе професійні якості, чи відповідають твої здібності, психологічні особливості, стан здоров’я вимогам професій, які ти хотів би обрати. Визнач, яка професія із всього списку найбільше тобі підходить за всіма пунктами вимог. Якщо вони, в основному, співпадають, або є можливість їх подальшого розвитку, тоді ти на правильному шляху. Якщо вони частково не співпадають, тоді з’ясуй, у чому причина, та розроби план самовиховання і саморозвитку необхідних для цієї професії якостей. Якщо вони, на твій погляд, повністю не співпадають, тоді тобі необхідно порадитись зі спеціалістом-психологом або професійним консультантом. Враховуючи його поради, відкоригуй подальший план своїх дій.

Крок 10

Визнач, які труднощі, перешкоди, помилки можуть виникнути при досягненні твоєї професії.

Крок 11

Визнач основні практичні кроки до успіху: у якому навчальному закладі ти можеш отримати професійну освіту, як розвивати у собі професійно важливі якості, як можна отримати практичний досвід роботи за “своєю” спеціальністю (займатись у відповідних гуртках, секціях, МАН тощо), як підвищити свою професійну майстерність та конкурентоспроможність на ринку праці.

Крок 12

Перед тим, як прийняти остаточне рішення, не забудь порадитися також із батьками, рідними, друзями, вчителями, психологом, профконсультантом та іншими дорослими, які добре знають тебе.

Зробивши остаточний вибір, розроби план самопідготовки до зустрічі з майбутньою професією, включаючи вибір навчального закладу. Не відступай перед труднощами, будь наполегливий у досягненні поставленої мети.

Кiлькiсть переглядiв: 1645

0

Фільми та серіали на тему Булінгу

https://www.cent-bc.com.ua/filmy-ta-serialy-na-temu-bulinhu/

“Фаббінг” (phubbing) або залипання у телефон під час спілкування - ігнорування когось, з ким ви розмовляєте, щоб подивитися на мобільний телефон - може не входити у ваш щоденний словниковий запас, але майже напевно це частина вашого повсякденного життя. Подумайте лише про те, як часто розмова затримується, тому що ваші друзі (або ви) витягнули телефон і потрапили в чорну діру в Instagram.

Це явище може здатися відносно нешкідливим, хоча і дратує, але дослідження показують, що це може зашкодити вашим стосункам. «За іронією долі, розмова має на меті зв’язати вас, мабуть, із кимось через соціальні мережі чи текстові повідомлення», - говорить Emma Seppälä, психолог із університетів Стенфорда та Єльського університету, автор «Шляху щастя». "Але це насправді може серйозно порушити ваші теперішні, особисті стосунки".

Ось, що ще потрібно знати про фібінг.

Фаббінг змушує вас почуватися менш включеними і пов'язаними.
Кілька досліджень показали, що такі відволікання роблять взаємодію віч-на-віч менш значущою. У статті, щойно опублікованій у Journal of Applied Social Psychology, з’ясувалося, що навіть люди, які уявляли, що їх обманюють під час перегляду симульованої розмови, відчували більш негативне ставлення до взаємодії, ніж люди, які не уявляли собі такого. Ще одна публікація, опублікована в „Комп’ютери в поведінці людини” у 2016 році, виявила, що надсилання текстових повідомлень під час розмови робило розмову менш приємною для людей, які її мають, порівняно з людьми, які спілкувались без телефонів. Дослідження 2012 року навіть виявило, що простої присутності стільникового телефону під час розмови - навіть якщо ніхто не користувався ним - було достатньо, щоб люди відчували себе менш зв’язаними між собою.

Фаббінг може завдати шкоди вашому психічному здоров’ю
В останньому дослідженні на цю тему було виявлено, що фаббінг загрожує чотирьом "основним потребам" - приналежності, самооцінці, значущому існуванню та контролю, роблячи так, щоб ігноровані люди відчували себе виключеними та остракізованими. Це може бути особливо шкідливим, оскільки фаббінг відбувається постійно, стверджують дослідники.

Інші дослідження показали, що фабінг може вплинути на стосунки. Два окремі нещодавні дослідження показали, що коли подружжя фаббінгують одне одного, у них частіше виникає депресія та зниження рівня задоволеності в шлюбі. "Якщо ваш партнер спілкується по телефону, це означає, що він віддає пріоритет чомусь іншому перед вами в ті моменти спільності і це боляче" говорить Seppäla.

Фаббінг не корисний ні для кого
Звичайно, особа, яку кидають, найбільше постраждала. Але це впливає і на phubber (того хто надає перевагу телефону, а не живій розмові).

У лютневому дослідженні було виявлено, що люди, які користувались телефонами під час їжі з друзями чи родичами, заявляли, що їм менше подобається їжа, а також вони відчувають себе більш розсіяними та менш зацікавленими, ніж ті, хто не користувався технікою за столом. Подальший експеримент показав, що використання телефону може також зробити вітальну взаємодію поза столом також менш приємною.

Фаббінг також може зашкодити вашій репутації. "Телефонних користувачів, як правило, розглядають як менш ввічливих і уважних, а також як бідніших співрозмовників", - говорить Emma Seppälä.

Мабуть, найважливішим є те, що фаббінг може бути ознакою проблемного використання технології. Багато експертів вважають звичку пристрою викликати занепокоєння, коли вона починає заважати повсякденному життю, і відчуття змушеності надсилати текстові повідомлення або прокручувати телефон під час очних розмов може відповідати цьому рахунку.

"Ви можете пропустити моменти, які насправді складають те, що є людське життя", - говорить Seppälä. "Насправді страшно, що ми замінюємо це, дивлячись на екран".

Але ви можете припинити це!
Якщо ви хронічний фаббер, створіть та дотримуйтесь суворих правил, таких як прибирання телефону під час обіду, може допомогти вам сформувати нові звички, каже Seppälä. Інші практики, засновані на увазі, такі як медитація та уважність, також можуть допомогти перекваліфікувати вашу здатність уваги.

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка має на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). «Зброєю» булера стають соціальні мережі, форуми, чати, мобільні телефони тощо. Особливо актуальною є проблема під час карантину.

Різновиди кібербулінгу

Використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму.

Анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова.

Телефонні дзвінки з мовчанням.

Переслідування – залякування досягається шляхом розсилки повідомлень на електронну пошту чи телефон.

Тролінг – розміщення провокаційних повідомлень в мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт (флеймінг).

Хепі-слепінг (happyslapping) – насильство заради розваги. Яскрава особливість – звичка знімати насильство на камеру для подальшого розповсюдження в мережі.

Сексуальні посягання – педофіл, замаскувавшись під фейковим ім’ям чи прикинувшись другом батьків, може запросити дитину на зустріч чи вивідати в неї час та місце, коли вона буде сама.

Секстинг — це обмін власними фото/ відео/текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку.

Онлайн-грумінг — це побудова в мережі інтернет дорослим/групою дорослих осіб довірливих стосунків з дитиною (підлітком) з метою отримання її інтимних фото/відео та подальшим її шантажуванням про розповсюдження цих фото. Це робиться з метою отримання грошей, більш інтимних зображень чи навіть примушування до особистих зустрічей.

 Як виявити ознаки кібербулінгу:

• відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
• розповсюдження (спам) відео та фото порнографічного характеру;
• троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);
• демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
• створення груп ненависті до конкретної дитини;
• пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;
• провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”);
• створення підробних сторінок у соц. мережах, викрадення даних для формування онлайн-клону;
• надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям);
• пропозиції до дітей надсилати їх особисті фотографії відвертого характеру та заклик до сексуальних розмов чи переписок за допомогою месенд

Поради психолога УЧНЯМ під час дистанційного навчання.

Як зосередитися на головному?

Навчання вдома або дистанційно з будь-якого іншого місця може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація. Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом роботи і навіть навчитися отримувати задоволення від занять.

1. Перед початком заняття захистіться від усього, що вас відволікатиме.Передусім – мобільний телефон, навіть якщо він на вібродзвінку, навіть якщо ви плануєте тільки відповідати на СМС. Телефон треба прибрати чимдалі й діставати тільки під час перерв, про які пізніше. Також слід створити навколо себе зону тиші й спокою. Будь-яка незапланована перерва на спілкування зіб’є вас з думки й порушить той порядок запам’ятовування, який ви так довго вибудовували.
2. Фізіологічні потреби теж не мають відволікати.Під час заняття вам, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потурбуйтеся про запас свого улюбленого напою або ще краще – води. Уникайте енергетичних напоїв, якщо ваша мета – саме заняття. Перекус теж має бути приготований заздалегідь: проста і поживна їжа, наприклад, фрукти чи овочі. Уникайте їсти тільки солодке, залиште шоколадному батончику роль десерту – тоді й настрій підвищиться, і з травленням все буде гаразд. Зручний одяг, що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо.
3. Оберіть відповідний час. Кожен знає, сова він чи жайворонок, тож для дистанційного навчання онлайн можна самому вибрати оптимальну годину для заняття: або рано-вранці, або пізно ввечері. Краще сконцентруватися й ефективно позайматися годину, ніж кілька годин боротися з утомою і вдавати активну діяльність.
4. Під час занять, якщо вони тривають понад годину, робіть заплановані перерви: після кожних 45 хвилин перемикайтеся на щось інше. Краще за все походити, порухатися, можна зарядитися позитивними емоціями від спілкування з друзями (ось тут і виручить телефон), подивитися коротке відео, перекусити. Довше, ніж на 20 хвилин, відволікатися не варто – адже так можна і забути про головну мету.
5. До речі, про мету. Дайте відповідь собі на ті запитання, які вас турбують і відволікають від занять. Ось вони, стукаються у ваш мозок: “Як я складу іспит? Подзвонить чи не подзвонить? Вступлю чи не вступлю? Яка в мене буде професія? Скільки я зможу заробляти? Як стати краще за всіх?». На ці запитання необхідно відповісти, інакше мозок буде весь час до них повертатися. Можете навіть виписати їх на папір або обмежитися усними відповідями, головне – щоб вони були логічними, а не емоційними. Наприклад:
   «Як я складу іспит?» – «Якщо вивчу ось цей матеріал і ось той, то здам добре, все від залежить від мене».
   «Подзвонить чи не подзвонить?» – «Поки що займатимуся й відключу телефон, а потім подивлюся на дзвінки й дізнаюся точно. В усякому разі невдахи нікому не цікаві, тобто іспит – передусім».
6. Позбавтеся будь-якого внутрішнього негативу, пов’язаного з навчанням. Відстежте свої думки з цього приводу. Наприклад, «Я ненавиджу математику» варто замінити на «Я розумію, що математику треба здати, і я з цим впораюся». Замість «Це надто складно для мене» варто казати «Так, це складно, але я молодець і я впораюся». Улюблене пояснення «Я не можу займатися, тому що…» – далі йде виправдання: гамірно, загубилася улюблена ручка, немає підручників, закінчилася кава. Замість цього варто говорити собі й іншим: «Так, я хотів би, щоб у мене були інші умови для занять, але поки це не так, я займатимуся в будь-якій ситуації».
7. Буває, що усі умови дотримані, уся родина ходить навшпиньки, найкращі онлайн-курсиготові допомогти в підготовці до іспиту, улюблена ручка на столі, зошити і книжки розкладені навкруги. А ось посидючості бракує. Хочеться бігати й стрибати, але час іде, іспит усе ближче. Що ж робити? По-перше, усвідомити, що ви належите до кінестетичного типуі потреба в русі – така ж важлива для вас, як їжа і сон, тільки треба правильно використати її в навчанні. Спробуйте такі прийоми:
   – Коли читаєте матеріал – підкреслюйте, конспектуйте, робіть таблиці. Поєднання руху з розумовою діяльністю допоможе запам’ятати матеріал, краще його систематизувати.

– Слухаєте лекцію і від нерухомості починаєте дрімати? Віджимайте еспандер або розтягуйте гумову стрічку. Можна також робити вправи на фітболі. Звичайно, в класі чи в бібліотеці так не вдасться, зате з онлайн-лекціями – скільки завгодно.

– Доки вчите, сидіть нерухомо й зосереджено, а коли повторюєте чи відповідаєте – можна пострибати або покидати м’ячем у стінку. Ви здивуєтеся, але запам’ятати вийде набагато більше.

Звичайно, це не всі корисні поради, але найголовніші, які допоможуть підготуватися до будь-якого іспиту і впоратися з будь-яким обсягом матеріалу.